1 вересня 1970 року. Востаннє прозвучав перший дзвінок в старій школі.

30 вересня 1970 року урочистий прийом новозбудованої школи. А 11 листопада шкільний дзвінок в руках Заслуженої вчительки УРСР Порохні В. І. Покликав учнів на заняття в нове приміщення. За значний вклад у виховання підростаючого покоління вчителі школи Красно Г. Л., Порохня М. І., Порохня В. І.. Медведєв П. П., Удовиченко В. П.. Романенко Г. Т. Нагороджені медалями “За доблестный труд…».

В 1972-74 рр. вчителі Красно Г. Л., Кобець Т. А. нагороджені орденами “Знак Пошани”, а Медведєв П. П. – орденом Трудового Червоного Прапора. У 1978 році Порохня М. І. виходить на заслужений відпочинок. Новим завучем школи стає Мовчан Анатолій Омелянович, вчитель фізики та астрономії.

В 1979 році було відкрито експериментальний клас шестирічок, вчителем було призначено Безручко Ніну Іванівну. У 1980 році директором школи стає Кобець Т. А., вчителька хімії. Довгий час, до самісінького розпаду СРСР, в нашій школі існували загони жовтенят, піонерська та комсомольська організації. Проводилися поїздки-екскурсії до Києва, Москви, Львова, Чернігова, Ленінграду, Одеси, Волгограду, в Карелію, Крим, Закарпаття тощо. Кошти на це виділяв колгосп, а старшокласники допомагали в збиранні врожаю та інших сільськогосподарських роботах. Не знижувався й рівень освіти.

1983 рік – випускниця школи Шеремереєвич Віра Михайлівна нагороджена золотою медаллю.

1986 рік – Горбачова Оксана Дмитрівна (нині вчитель біології та хімії) нагороджена теж золотою медаллю.

1987 рік – срібна медаль дісталася Мовчан Тетяні Анатоліївні (нині педіатр в сільській лікарні). У 1987 році за досягнення високих результатів у навчально-виховній роботі школа нагороджена “Почесною грамотою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ЦК ВЛКСМ”.

У 1988 році 1- 4 класи переведені на п’ятиденне навчання. Випускники школи Лобач Маргарита (вчитель хімії), Закладна Наталія Іванівна (лікар-терапевт) та Самойленко Наталія Анатоліївна (заступник директора по виховній роботі) були нагороджені срібними медалями. 1990 рік – срібні медалі отримали Махевська Любов Петрівна (закінчила філологічний факультет ЗДУ) та Вольвач Сергій Іванович.

1991 рік – випускник Зінченко Ігор Іванович (нині вчитель фізики й математики) отримує золоту медаль, закінчує ЗДУ. Разом з ним отримує срібну медаль Кирильченко Наталія Володимирівна (лікар-педіатр).

1992-93 роки – учні 5-8 класів переведені на п’ятиденне навчання. Випускники Махевський Микола Петрович та Савицький Сергій Вікторович нагороджені золотими медалями. В школі відкрито шкільний музей. Завуч школи , Мовчан А. О. Організував гурток “Пошук”, де досліджується історія школи. Кобець Т. А. пішла на заслужений відпочинок. Директором школи став молодий вчитель математики Харун Микола Васильович. Йому дістався зовсім нелегкий час директорування. Та як би то не було, невиплата зарплати вчителям, важке матеріальне становище не підірвали авторитету школи в районі та області. Жодного дня жоден вчитель не став на бік страйку, жоден урок в школі не зірвався. Знову й знову виходили в життя медалісти: Кудряшова Т. В. (золото), Дятлова Н. В. (срібло), сестри Літвіненко (золото й срібло). Нині всі вони закінчили вищі учбові заклади.

В 1998 році директором школи призначена Гордієнко Людмила Іванівна, вчитель-методист географії, вчитель вищої категорії, Відмінник народної освіти УРСР. Завдяки її старанням у школі вчасно й досконало проводиться ремонт, продовжує попри всі негаразди функціонувати їдальня , шкільні гуртки, провадяться різноманітні культурно-масові заходи. Школярі відвідали Асканію - Нову, Хортицький заповідник, часто відвідують навесні і влітку узбережжя Азовського моря. Учні нашої школи – завжди очікувані гості в Токмацькому краєзнавчому музеї. Частими є вечірки. Особливу популярність мають вечори, присвячені святкування всенародних свят, але значну увагу приділяють і святковим ювілеям (трьохсотріччя Визвольної війни та інші пам’ятні дати, в тому числі й власної історії школи), зустріч випускників у травні – це вже традиція поколінь. З роками змінювалися навчальні плани. Школа працювала над багатьма проблемними темами. Це і активатизація пізнавальної діяльності учнів в процесі засвоєння нових знань, залікова система навчання, оптимізація навчально-виховного процесу, нестандартні форми проведення навчально - виховної роботи з учнями в умовах диференціації навчання. В даний час школа працює над тематично - заліковою системою навчання в умовах диференціації навчально - виховного процесу та спареності уроків. Спарені уроки виявилися новаторством, що в цілком задовольнило вимоги і вчителів, і учнів. Після розпаду СРСР за браком коштів дещо припинились екскурсійні поїздки до різних міст і сіл. Але школа знаходила вихід з скрутного становища: проводилися походи та екскурсії в межах Токмацького району, проводився відпочинок на природі (“День Здоров’я”, “Зірниця” тощо). Відбуваються ці акції й донині. Гарними, затишними є вечори, які проводяться з батьками і школярами. Адже школа в селі – не лише навчальний заклад, а й вогник для душі односельчан, де ще дійсно ніхто не забутий і ніщо не забуте. Жодне свято в нашому селі не відбувається без участі школи. В нашій школі належну увагу приділяється всім навчальним предметам. Кожен вчитель – це власне, геній власної справи. Тому і успіхи учнів непогані: по багатьох предметах на районній олімпіаді школа займає почесні місця – це і українська мова та література, фізика, хімія, історія, географія, іноземна мова. У спортивних змаганнях школа щорічно займає призові місця в районі. Все це заслуга наших вчителів: вчитель фізкультури Чумак В. С., вчителі фізики та астрономії Харуна М. В. Та Мовчана А. О., вчителі української мови та літератури Мовчан А. К., Медведєва Л. О. та Гетманської Є. В., вчитель географії Гордієнко Л. І., вчитель історії Натальченко Н. М. та Ворожко Л. П., вчитель іноземної мови з багаторічним стажем Юрліна А. Б. Недарма наша школа вважається з поглибленим вивченням біології. Її учні – неодноразові призери обласних олімпіад (і не лише з біології), учасники республіканських олімпіад з біології. Жахалова Оксана приймала участь в Соросівській олімпіаді в 1999 році, що відбувалась в Києві. Заслуга в цьому нашого вчителя біології й хімії, людина світлого розуму й щедрої душі, Горбачової А. І. Школа часто подає до МАН багаточислені наукові праці з біології. Численні випускники школи пов’язують своє майбутнє з природничими науками. Ця традиція йде від давніх часів: Вольвач П. В. вже захистив докторантуру, Дзизюк О. І., працює над кандидатською дисертацією в ЛДУ ім. І. Я. Франка, по їхнім слідам ідуть золоті медалісти школи 2000-2001 років – Горбачова Світлана Василівна та Гавалко Юрій Вікторович.

Січень 2005р – школа отримала 8 комп’ютерів, появилася змога широко залучати учнів до опанування ними основної комп’ютерної грамотності. На початок 2005 року крім уроку інформатики програмне забезпечення складене для уроків фізики в 7 класі (вчитель Мовчан А.О.). Курсову перепідготовку по програмі “Intel” пройшли вчителі Харун М. В.(математик) і Гордіенко Л. І. (географія), Сладков А.П. (інформатика).

2006 рік - школа отримала новий компютерний клас. 

2007рік - школа отримує новий компютерний клас. Відкрито при школі дитячий садочок. 2008рік - в друк вийшли допоміжні збірники з фізики, над якими працював Мовчан А.о. Одинадцятикласники на достойному рівні проходять ЗНО. Медведєв Богдан закінчує школу з золотою медаллю.  У цьому році директором школи  призначено молодого директора - Волошину Аллу Іванівну.

2009рік - в школі 2медалісти з срібними медалями.

2012 рік -відкрито  другу групу  в дитяму садочку при школі. В наш важкий час складно і виснажливо працювати вчителям на селі. Нинішній педколектив – це переважно колишні учні нашої школи. Шкода, що ми з кожним роком втрачаємо старих професіоналів (немає сьогодні серед живих подружжя Порохня, відійшли від нас Кулинич Ю. Н., Медведєва В. М. та багато інших досвідчених педагогів). Поступово сивіють скроні викладачів. Та нові сили вже рвуться до найпочеснішої в світі професії – Вчителя, до найскладнішої та найцікавішої на Землі праці – виховання Людини (з великої золотої літери). Честь і хвала нашим педагогам! Вірю, що станемо ми їм згідною зміною і не принизимо авторитету Вчителя на селі.